У червні та грудні минулого року наша команда двічі вирушала на Полтавщину — до Пирятинської, Чорнухівської, Новооржицької та Гребінківської громад. Обидві поїздки були присвячені одній спільній меті: підвищенню обізнаності дітей у сфері управління відходами, збереженню ресурсів та відповідального споживання ресурсів. Але формат та акцентні питання цих зустрічей були різними — і саме в цьому для нас була особлива цінність та цікавість.

Ми працюємо з темою відходів уже п’ять років і добре знаємо, що формат лекцій вже давно не найефективніший спосіб донести інформацію. Особливо коли мова йде про дітей. Тому кожну поїздку ми розглядаємо не як «виїзний урок», а як живу взаємодію, експеримент і спільний процес, у якому діти — не слухачі, а повноцінні учасники.

Дуже вдячні ГО “Київський інститут стратегічного аналізу та реформ “КІСАР” за запрошення і можливість отримати такий цінний досвід

Перша поїздка: червень і гра як ключ до складних тем

У червні ми приїхали в громади з індивідуально розробленою програмою, адаптованою саме під ті системи сортування, які реально діють у цих населених пунктах. Для нас дуже важливо: говорити не абстрактно «як правильно сортувати», а пояснювати, як це працює на конкретних прикладах, аби отримані знання можна було одразу застосувати.

Ми привезли з собою цілий набір інтерактивів:

1) гру про сортування відходів, де потрібно було швидко приймати рішення і заробляти бали не тільки особисто для себе, а й для команди (суспільства )

2) гру про покупки в магазині, яка показує, як наші споживчі вибори формують кількість сміття ще до того, як ми щось викинули. Саме ця гра в подальшому дала нам натхнення для створення власної настільної гри “Закупись”

3) дартс про екозвички, де кожен кидок ставав приводом поговорити про наші щоденні рішення. Наприклад: Чи вимикаєш ти воду коли чистиш зуби? Чи робив колись саморобки з речей, що були у вжитку? Чи купував речі в секонді?

4) гру з визначення ваги предметів з переробленого пластику, щоб діти мали змогу оцінити матеріал не як «сміття», а як ресурс

5) і одну з улюблених — «боротьбу екоактивістів і забруднювачів», де у дітей була можливість “перекинути” свої відходи на відповідальність іншого.

Реакція дітей була для нас найкращим підтвердженням, що ми рухаємось у правильному напрямку: активність, купа запитань, жваві дискусії, бажання сперечатись і доводити свою думку. 

Друга поїздка: грудень і апсайклінг 

У грудні ми знову повернулися до цих громад — цього разу з іншим форматом.  Разом з дітьми ми створювали прикраси з пластикових кришечок та намистин, які вже були у вжитку.

 Здавалося б, проста творча активність. Але саме це під час спільного заняття стало можливістю поговорити про щось важливе: 

1) цінність матеріалів, які зазвичай автоматично потрапляють у категорію «сміття»;

2) різницю між переробкою, повторним використанням і апсайклінгом;

3) важливість уникнення відходів;

4) те, чому повторне використання часто є кращим рішенням, ніж переробка.

Використання намистин, які вже мали свою історію, стало чудовим приводом пояснити, що таке reuse і чому «друге життя речей» — це не абстрактне гасло, а важлива практика, яку кожен має впровадити в своє життя.

Найціннішим у цій поїздці став не результат, а сам процес. Діти працювали разом, допомагали одне одному, обговорювали ідеї. Хтось вперше задумався, скільки часу і ресурсів потрібно, щоб створити навіть маленьку річ з вторинних ресурсів і скільки для цього треба обладнання.

Трохи про нас і те, що ми робимо

Впродовж цих двох поїздок ми ще раз переконалися: ігрові й практичні формати працюють значно краще за лекції. Не тому, що діти «не люблять слухати», а тому, що через дію вони проживають досвід.

Наша організація працює у сфері управління відходами, свідомого споживання та збереження ресурсів. Ми поєднуємо:

1) освітні події;

2) майстер-класи;

3) ігрові формати;

4) практичні приклади переробки та повторного використання.

Ми працюємо і з дітьми, і з дорослими, і завжди адаптуємо програму під контекст конкретної громади, школи чи організації. Для нас важливо не просто «розповісти про екологію», а допомогти людям зрозуміти, як це може працювати саме для них.

І трохи між рядків — про можливість співпраці

Ці поїздки на Полтавщину ще раз показали нам, наскільки великий запит на такі формати є в громадах. І наскільки важливо, щоб розмова про відходи виходила за межі великих міст.

Ми відкриті до нових запрошень і співпраці — як з громадами, так і з освітніми закладами, організаціями та ініціативами. Ми можемо приїхати, адаптувати програму, привезти ігри, майстер-класи й живу розмову про те, що справді має значення.

Бо екологічна освіта — це не разова подія. Це процес. І ми раді бути його частиною.