Дані в кожній громаді можуть відрізнятися, але більшість висновків актуальні не лише для Чернівців:
- уникаємо одноразового;
- повторно використовуємо, що можливо;
- окремий збір органіки, ПЕТ, картону та інших ресурсоцінних матеріалів;
- окремий збір небезпечних, електронних, будівельних відходів.

Що побачили у Чернівцях?

ПЕТ-пляшки важать мало, але займають багато місця.

Саме тому навіть кілька стиснутих пляшок можуть звільнити значний об'єм контейнера.

У Чернівцях є сітки для ПЕТ — користуйтеся ними.

Картон і гофрокартон займають багато місця в контейнерах, хоча важать небагато.

Тому:
щоб картон не опинявся на сміттєзвалищі здавайте його на переробку;
використовуйте коробки повторно;
якщо немає інших варіанті - стискайте перед тим як викинути

У звіті частка біовідходів нижча, ніж ми зазвичай бачимо в інших громадах і в середніх показниках по країні.

Одне з можливих пояснень: частина органіки вже змішалася з іншими відходами й потрапила в залишок.

Так харчові рештки забруднюють папір, картон, пластик та інші матеріали, які могли б бути використані повторно або перероблені.

Тому органіку важливо відокремлювати ще вдома: запобігати утворенню харчових відходів, а те, чого не вдалося уникнути, — компостувати, якщо є така можливість.


Залишкові відходи — майже половина!!!

Це свідчить про те, як багато ми втрачаємо ресурсів. Відходи настільки забруднені (через змішування мокрих та сухих елементів, ущільнення сміттєвозом, погодні умови тощо), що їх практично неможливо відокремити одне від одного.

Сортування має починатись вдома у мешканців, коли є можливість відділити цінні ресурси від інших відходів, або хоча б відокремити мокру частку відходів від сухої для подальшого досорутвання.

Також серед змішаних відходів ми бачимо небезпечні та електронні, що теж потрапляють у загальний потік.

Їм не місце у звичайному контейнері.

Для таких відходів потрібна окрема система збору та управління.

У Чернівцях для великогабаритних та ремонтних відходів вже встановлені спеціальні контейнери.
Під час морфологічного аналізу виявилося, що разом із будівельними відходами люди викидають і звичайні побутові.

Ці дані показують, що інфраструктура сама по собі проблему не вирішує. Люди повинні розуміти, як нею користуватися. Разом із контейнерами потрібна постійна комунікація з мешканцями.

Окремий висновок — пластикові ритуальні вінки.

У пробі біля ринку значну частку становив PVC (3), переважно штучні траурні вінки.

Це пластик, який швидко стає сміттям і не має ані практичної, ані екологічної користі.

Від таких вінків давно час відмовлятися.

Важливе уточнення: дослідження в Чернівецькій громаді проводилося протягом одного сезону. Річні показники були розраховані за офіційно прийнятими коефіцієнтами, але частина даних може мати похибку.

Найкращий підхід — аналізувати склад побутових відходів протягом року, а потім повторювати дослідження після впровадження змін. Так громада бачить реальну динаміку.

І головне: плануючи систему управління відходами, варто пам’ятати про ієрархію:
спочатку — уникнення та повторне використання,
далі — сортування, переробка й компостування,
і лише залишкові відходи — на полігон.

Системні зміни починаються з даних. Але працюють вони тільки тоді, коли до них додаються інфраструктура, комунікація з мешканцями та щоденні звички вдома.

Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна
Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.