Упродовж трьох сезонів 2025–2026 років команда дослідження за участі ГО «Запоріжжя без сміття» аналізувала склад змішаних побутових відходів у багатоквартирній та одноквартирній забудові, а також на підприємствах і в установах. Вимірювали не лише масу, а й об’єм різних фракцій. На основі отриманих даних підготували зведений річний звіт та пропозиції, які можуть бути використані під час розроблення місцевого плану управління відходами.

Що показав наш аналіз?

Майже половина відходів за масою — біовідходи. У середньорічному складі вони становлять 44,55% за масою та 28,49% за об’ємом. Особливо помітна ця частка в одноквартирній забудові: 56,4% за масою. Значну частину тут становлять харчові відходи та відходи зелених насаджень. Дослідження також показало сильну сезонність: восени частка садових відходів у приватному секторі суттєво зростає.

Пластик займає значно більше місця, ніж важить. У середньому він становить 7,63% відходів за масою, але 26,29% за об’ємом. Серед найбільш об’ємних компонентів — PET-пляшки та пластикове паковання без маркування. Це важливо для планування контейнерного парку, перевезення та роздільного збирання.

У змішані контейнери потрапляє багато матеріалів, які можна відокремлювати. Фракції, що мають потенціал до переробки, складають 14,12% за масою та 26,17% за об’ємом. Це папір і картон, скляне та металеве паковання, PET- і HDPE-пляшки, окремі види плівки та Tetra Pak.

Під час дослідження залишок побутових відходів, який не вдалося віднести до окремих фракцій, становив 15,93% за масою та 10,06% за об’ємом. Це помітно менше за усереднений показник, наведений у Національному плані управління відходами до 2033 року, де залишок після вилучення компонентів становить 31,3%. 

Ми пов’язуємо цю різницю, зокрема, з деталізацією самого дослідження. Наші сортувальники ретельно розбирали змішані відходи та намагалися визначити матеріал навіть для невеликих і складних компонентів. Крім того, під час аналізу ми використали розширений перелік фракцій і підфракцій порівняно з базовою класифікацією Методичних рекомендацій. Це дозволило окремо побачити різні види паковання, пластику, біовідходів та інших матеріалів, які за менш деталізованого підходу могли б потрапити до категорії «залишок». 

Окремої уваги потребують категорії, яких не мало б опинитись у змішаних відходах. 

Великогабаритні відходи і ремонтні відходи у середньому становлять відповідно 5,68%, 4,45% за масою. Вони мають збиратися окремо і не потрапляти до загального потоку змішаних побутових відходів. Раніше в Запоріжжі для великогабаритних відходів використовували спеціальні контейнери. Зараз значна частина цієї інфраструктури задіяна для прибирання наслідків руйнувань. Водночас у місті є інший механізм: через сайт контакт-центру 15-80 мешканці можуть повідомити про утворення великогабаритних відходів. Звернення передають відповідним службам, після чого організовують їх вивезення.

Це важлива можливість, однак вона потребує додаткової комунікації. Мешканці мають чітко знати, куди звертатися, які відходи належать до великогабаритних та як правильно організувати їх вивезення, щоб такі речі не опинялися біля звичайних контейнерів.

Текстильні відходи, які ми знаходили у змішаному потоці протягом усіх трьох сезонів дослідження у середньорічному складі становлять 4,78% від загальної маси відходів. При цьому переважна частина текстильної фракції — одяг та взуття: 65,49 кг із 69,76 кг текстилю.

Це важливо, оскільки частина таких речей могла б не ставати відходами взагалі адже такі відходи мають потенціал до повторного використання. 

У змішаному потоці також зафіксували небезпечні відходи та електронне обладнання. Їхня частка невелика — до 1%, однак їх там взагалі не мало б бути, для небезпечних відходів необхідності створити для них спеціальну систему збирання. 

Які наші рекомендації?

Результати показують, що першочерговим напрямом має стати окреме управління біовідходами. Для приватної забудови пропонуємо розвивати домашнє та громадське компостування, а для біовідходів із багатоквартирних будинків, підприємств і установ — передбачити централізований компостувальний майданчик або станцію.

Другий напрям — роздільне збирання вторинної сировини: розвиток мережі пунктів збирання, перевірка можливості використання наявної сортувальної лінії або створення нової та співпраця з підприємствами-переробниками.

Для великогабаритних речей, текстилю, придатної техніки та частини інших матеріалів пропонується створити центр повторного використання і ремонту.

Окремо варто працювати з великими утворювачами відходів — поштовими операторами, ритейлом та закладами харчування — для збирання окремих видів плівки та комбінованого паковання. Під час дослідження відходів підприємств, установ та організацій ми зафіксували значну кількість паковання, яке потенційно можна збирати окремо – зокрема, LDPE-плівка становила 1,93% від об’єму відходів цього сектору. А деяких видів відходів можна було б взагалі уникнути, наприклад, комбінованого паковання (одноразові стаканчики, Tetra Pack), яке становило 8,05% від об’єму відходів цього сектору . 

Для небезпечних відходів і непридатного до повторного використання електронного обладнання пропонуємо розглянути варіант створення мобільного пункту прийому — екобусу. Ця практика вже стабільно працює в інших українських громадах (Львів, Хмельницький, Полтава). У Хмельницькому, наприклад, мобільний пункт регулярно працює в різних районах громади та приймає ширший перелік відходів — від батарейок і електроніки до залишків побутової хімії та прострочених ліків. 

Також необхідно організувати збирання зношених автомобільних шин або системно інформувати мешканців про доступні пункти прийому.

І нарешті, зміни інфраструктури мають супроводжуватися постійною комунікацією: про компостування, уникнення, повторне використання та зменшення об’єму паковання перед викиданням.

Дані як основа для планування

Дослідження показує, що побутові відходи Запоріжжя не є однорідним потоком, для якого достатньо одного способу управління. Біовідходи, вторинна сировина, великогабаритні речі, текстиль, небезпечні та електронні відходи потребують різних підходів.

Морфологічні дані дають можливість визначити пріоритетні потоки, обґрунтувати необхідну інфраструктуру та надалі оцінювати, як змінюється склад відходів після впровадження нових рішень. Ці дані мають стати основою для місцевого плану управління відходами, вибору інфраструктури та подальшого відстеження змін. 

Зведений річний звіт дослідження морфологічного складу побутових відходів Запорізької міської територіальної громади підготовлено у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.