Несанкціоновані сміттєзвалища — це стихійні накопичення побутових, будівельних чи інших відходів на територіях, які не призначені для їх зберігання або захоронення. Це проблема не лише Запоріжжя: з нею стикаються громади по всій Україні.

Найпомітніше рішення — прибрати відходи. Але якщо після прибирання на тому самому місці через місяць знову з’являються старі меблі, будівельні залишки, гілля чи пакети зі сміттям, проблема фактично залишається.

Саме тому команда ГО «Запоріжжя без сміття» вирішила подивитися на стихійні сміттєзвалища не як на окремі випадки засмічення, а як на проблему системи управління відходами.

У межах проєкту «Визначення морфологічного складу побутових відходів у Запорізькій міській територіальній громаді станом на 2025–2026 рік» команда проаналізувала, як у Запоріжжі виявляють, обліковують і ліквідовують несанкціоновані сміттєзвалища, хто за це відповідає, скільки таких місць фіксують та які інструменти використовують для запобігання їх повторному утворенню. Для аналізу використовували відкриті джерела та відповіді органів влади, комунальних і контролюючих структур на інформаційні запити.

Результатом стала аналітична записка щодо методів управління несанкціонованими сміттєзвалищами у Запорізькій МТГ та рекомендації, які можуть допомогти поступово зменшувати кількість таких місць.

Що показав наш аналіз?

У Запоріжжі налагоджена система виявлення та ліквідації стихійних сміттєзвалищ. У цьому процесі задіяні районні адміністрації, Департамент муніципального управління, Інспекція з благоустрою, КП «Муніципальна варта», Державна екологічна інспекція, поліція та підрядні організації.

Водночас зібрані дані показують, що система залишається переважно реактивною: вона спрямована насамперед на прибирання вже утворених звалищ, а не на усунення причин їх появи.

За даними районних адміністрацій:

• у 2022 році було виявлено 312 стихійних сміттєзвалищ;

• у 2023 році — 458;

• у 2024 році — 529;

• у 2025 році — вже 723.

При цьому рівень ліквідації залишається високим: у 2025 році міські структури повідомили про ліквідацію 717 із 723 виявлених локацій. Тобто місто прибирає звалища, але нові продовжують виникати. 

Ми виділили декілька основних причин утворення стихійних сміттєзвалищ:

– Недостатньо зручна інфраструктура для окремих потоків відходів. Йдеться насамперед про будівельні та ремонтні відходи, великогабаритні речі, зелені відходи, шини та небезпечні відходи у складі побутових. Людина може знати, що залишити старий диван, купу гілля чи мішки після ремонту біля дороги неправильно. Але якщо вона не знає, куди це законно відвезти, скільки це коштує і до кого звертатися, одного заклику «не смітити» буде недостатньо.

Тому боротьба зі стихійними звалищами — це не тільки штрафи. Це ще й створення доступних альтернатив, наприклад, компостувальних майданчиків.

– Фрагментарність даних. Інформацію про виявлені та ліквідовані звалища збирають різні структури, але єдиного публічного міського реєстру, де можна було б бачити всі локації, їх статус та випадки повторного утворення, немає. Такий реєстр потрібен не заради ще однієї таблиці. Він дозволив би побачити повторювані проблемні точки й аналізувати, чому в одних місцях звалища виникають знову і знову.

– Профілактика утворення несанкціонованих стихійних звалищ. Контроль, інформаційна робота та використання камер відеоспостереження вже застосовуються, однак їх недостатньо без доступних для мешканців способів законно передати різні види відходів.

Які наші рекомендації?

Ми не знаємо швидкого рішення, яке дозволить одномоментно позбутися всіх стихійних сміттєзвалищ. Але аналіз показав кілька напрямів, у яких міська система управління цими відходами може бути покращена.

1. Створити публічний реєстр або карту звалищ. З адресою або координатами, типами відходів, датою виявлення, статусом ліквідації, відповідальним виконавцем і результатами повторного обстеження.

2. Аналізувати причини повторного утворення. Якщо відходи постійно з’являються в одному місці, недостатньо прибирати їх десятий раз. Потрібно зрозуміти причину: відсутність сервісу, можливість безперешкодного заїзду автомобілів, слабке освітлення, відсутність контролю чи інша проблема.

3. Розвивати інфраструктуру для окремих потоків відходів. Зокрема для великогабаритних, ремонтних, зелених і небезпечних відходів, шин та інших фракцій, які складно передати через звичайну контейнерну систему.

4. Планувати витрати не лише на ліквідацію, а й на профілактику. І одночасно вимірювати результат: скільки сміттєзвалищ виникає повторно, скільки коштує ліквідація, скільки порушників встановлено.

5. Посилити контроль за утворювачами та перевізниками відходів. Особливо там, де йдеться про ремонтні бригади, бізнес або перевезення значних обсягів відходів.

6. Дати мешканцям просту міську інструкцію. Не загальне «не залишайте сміття», а конкретне: що робити зі старими меблями, куди подіти будівельні залишки, шини, гілля, техніку чи небезпечні побутові відходи.

7. Налагодити спільну роботу відповідальних структур. Єдиний порядок обміну даними та регулярний аналіз повторних місць дозволив би перейти від розрізненого реагування до системної роботи.

Запоріжжя вже витрачає значні ресурси на ліквідацію стихійних сміттєзвалищ.  Якщо власника відходів не встановлено, ліквідація звалища фінансується з місцевого бюджету. За даними проаналізованих закупівель, у 2025 році сума закупівель робіт, пов’язаних із ліквідацією несанкціонованих сміттєзвалищ, становила понад 10,7 млн грн. У 2024 році — близько 4,86 млн грн, у 2023 році — близько 1,89 млн грн.

ГО «Запоріжжя без сміття» спеціалізується на питаннях системного управління відходами. І для нас важливо говорити не лише про те, хто залишив пакет біля контейнера чи хто має його прибрати.

Несанкціоновані сміттєзвалища виникають на перетині багатьох факторів: поведінки людей, доступності послуг, міської інфраструктури, контролю, комунікації та роботи органів влади.

Тому і рішення має складатися з кількох частин.

Запоріжжя вже має систему, яка виявляє та ліквідовує сотні стихійних звалищ на рік. Наступний крок — зробити так, щоб прибирати ті самі місця знову і знову доводилося рідше.

Тому головний висновок нашого аналізу простий: щоб кількість стихійних сміттєзвалищ зменшувалась, потрібно не тільки прибирати відходи, а й працювати з причинами їх появи.

Аналітичну записку створено командою ГО «Запоріжжя без сміття» в межах проєкту «Визначення морфологічного складу побутових відходів у Запорізькій міській територіальній громаді станом на 2025–2026 рік» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.