Перший сезон дослідження морфологічного складу відходів у Запоріжжі – підсумки

Визначення морфологічного складу дозволяє побачити реальну картину: що саме потрапляє у сміттєвий контейнер, у яких пропорціях і що з цього можна було не захоронювати, а навпаки використати з користю. Саме для цього восени 2025 року було проведено дослідження морфологічного складу побутових відходів у Запорізькій міській територіальній громаді. 

Як відбувалося дослідження: три маршрути, різні типи забудови, реальні умови

Морфологічний аналіз відходів – це не “оцінка на око”. При такому дослідженні відходи відбирають з контейнерів, зважують, вимірюють об’єм і розділяють на фракції (біовідходи, різні види пластику, папір/картон, скло, метали, текстиль, великогабаритні, ремонтні, небезпечні тощо). 

ГО “Запоріжжя без сміття” проводила дослідження осіннього сезону відповідно до Методичних рекомендацій з визначення морфологічного складу побутових відходів затверджених у 2024 році. Нами був обраний контейнерний метод — тобто відходи для аналіщу відбиралися з контейнерів багатоквартирної, одноквартирної забудови та інших джерел утворення.

Маршрут №1 – багатоквартирна житлова забудова

Було відібрано 600 кг змішаних побутових відходів об’ємом 7,84 м³ за період накопичення 2 дні.

Маршрут №2 – приватний сектор (одноквартирна забудова)

Було відібрано 600 кг відходів об’ємом 6,94 м³ за період накопичення 7 днів.

Маршрут №3 – інші джерела утворення (підприємства, установи, організації)

Було відібрано 300 кг відходів об’ємом 5,49 м³ за період накопичення 7 днів.

Що показали результати?

Структура відходів за об’ємом: що займає місце у контейнерах

Біовідходи – 41,1% об’єму. Це найбільша частка об’єму у контейнерах навіть без пікових сезонних хвиль.

Пластик – 20,7% об’єму. З яких PET-пляшки займають майже 1/4 баку — 15,3% об’єму.  Пластик легкий, але займає багато місця. Це означає: контейнери швидко переповнюються, а місто фактично “возить повітря”, якщо паковання не стискають.

Папір і картон – 8,39% об’єму. Це потенційна вторсировина, яка має сенс у системному відборі, але дуже вимоглива до правил відокремлення і зберігання.

Структура відходів за масою: що “важить” найбільше

Біовідходи – 57,1% маси. Тобто більше половини того, що ми викидаємо, — органіка (харчові залишки, трава, листя тощо). Якщо місто не працює з біовідходами, воно фактично не працює з найбільшою частиною проблеми.

Пластик – 6,75% маси, але (як видно з попереднього графіка) 20,7% об’єму.  Папір і картон – 2,81% маси (і 8,39% об’єму). Це класичний приклад того, чому для управління відходами недостатньо дивитися лише на вагу.

Важливо розуміти:

– Великогабаритні та ремонтні відходи. Це фракції, які не мають опинитися у звичайних контейнерах. Це сигнал, що частина мешканців (або бізнесу) викидає громіздкі речі у звичайні контейнери. Звичайні машини, що збирають відходи не можуть їх забрати і такі відходи можуть стояти біля контейнера місяцями.

– Комбіноване паковання, текстиль - фракції, які майже неможливо переробити.

– Небезпечні відходи, ВЕЕО (електронні). Їх частка невелика, але ризик для довкілля та здоров’я –непропорційно великий. Для цих фракцій потрібні окремі стаціонарні або мобільні точки збору.

– Метали та скло. Не об’ємні, проте важкі, а ще їх легко визначити та відокремити з загальних відходів.

Невидимі втрати: потрапивши у загальний потік відходів вторсировина перестає бути ресурсом

Результати морфологічного аналізу показують важливу річ: потенційно цінні матеріали часто втрачають свою цінність ще на етапі збору, коли змішуються з біовідходами та іншими відходами.

Чи можливо досортувати відходи на полігоні? Ця практика часто зустрічається, але не є ефективною.

У переробці працює простий принцип: чим чистіша і однорідніша сировина— тим більше шансів, що її реально перероблять. Коли ж вторсировина забруднена або перемішана з невідповідними відходами, вона стає економічно невигідною для відбору, а інколи — технічно непридатною.

Що, на нашу думку, має стати пріоритетом для Запоріжжя

Використання усереднених даних по країні для планування на рівні міста призводить до помилкових інфраструктурних і фінансових рішень.

Без морфологічного аналізу неможливо визначити реальні пріоритети: які фракції варто вилучати в першу чергу, куди інвестувати кошти, які рішення дадуть найбільший ефект. У такій ситуації будь-який план управління відходами ризикує залишитися лише формальністю без ефективних змін.

Вже після першого сезону проведення морфологічного аналізу, є декілька важливих моментів, яких, як ми бачимо, потребує наше місто:

- інформаційна кампанія з акцентом на зменшенні кількості відходів

Результати морфологічного аналізу побутових відходів показують, що зменшити кількість відходів можна і без великих інвестицій. Але потрібна системна робота з утворювачами відходів - мешканцями, підприємствами, установами та організаціями. І включитися в цю роботу мають не тільки екоактивісти, але й влада і бізнес, щоб досягти реальних результатів.

Акценти інформаційної кампанії:

• Сортувати - добре, але краще - не утворювати відходів (купувати менше, використовувати повторно, ремонтувати речі, продавати/віддавати на благодійність непотрібне).

• Зменшення утворення відходів = економія коштів.

• Значна частина відходів паковання є одноразовою і технічно складною або економічно недоцільною для переробки. Краще обирати товари без паковання або у пакованні, що можна переробити.

• Обирати багаторазове напротивагу одноразовому.

• Стискати пляшки, коробки, упаковку перед тим, як викинути.

• Сортувати те, що можна здати на переробку у Запоріжжі приватним заготівельникам сировини.

• Організовувати пункти збору вторсировини в ОСББ (і заробляти на утримання будинку на цьому).

Комунікація цих простих принципів допоможе зменшити кількість відходів вже в недалекому майбутньому.

- біовідходи потребують окремих рішень

Садові відходи та листя могли б принести набагато більше користі, як компост, а не джерело метану та фільтрату на полігоні.

Практичні перші кроки:

• Поширення інформації про організацію та вигоду компостування вдома, на присадибній ділянці, на території ОСББ;

• Пілотні програми з громадського компостування для районів з найбільшим утворенням органіки;

• Централізоване компостування комунальних зелених відходів.

  

-  зменшення обсягів захоронення не можливе лише за рахунок сортування

Впровадження сортування для мешканців по всьому місту на даному етапі не є пріоритетним і потребує занадто багато капіталовкладень. До того ж до впровадження системи сортування мешканці мають розуміти, що не всі відсортовані відходи стають вторинною сировиною. Частина матеріалів технічно складна для переробки, економічно невигідна або забруднена. У реальних умовах міста це означає, що навіть при наявності контейнерів частина відсортованих фракцій усе одно повертається у змішаний потік і потрапляє на полігон

- значну кількість відходів становлять пляшки (пластикові, алюмінієві, скляні) 

Пляшки (пластикові, скляні) та банки (алюмінієві) — одна з найперспективніших категорій вторсировини:

• вони добре ідентифікуються мешканцями;

• легко відокремлюються у побуті;

• мають відносно налагоджені ланцюги заготівлі та переробки;

• і, що важливо для міста, формують значну частку об’єму побутових відходів навіть тоді, коли за масою поступаються біовідходам.

  

  Ідеальним рішенням цієї проблеми може стати запровадження DRS (депозитно-поворотної системи). Наразі, ведеться робота з розробки відповідного законодавства. Але поки система запрацює, пляшки легко можна здати на переробку до місцевих заготівельників вторсировини. Так, це потребує трохи більше зусиль від мешканців, ОСББ чи бізнесу, але точно має сенс.

- інфраструктура для великогабаритних і ремонтних відходів — критично потрібна, навіть тимчасово

Морфологія показує, що великогабаритні та ремонтні відходи помітно присутні в потоці. Коли немає окремих рішень для них, вони потрапляють у звичайні контейнери або накопичуються біля майданчиків, створюючи дворові “міні-звалища”.

З огляду на те, що частина спеціальних контейнерів зараз використовується для відходів руйнації, місту потрібні тимчасові альтернативи для житлових кварталів: мобільні точки збору, “дні великогабариту”, механізм заявок від ОСББ та прозора мапа доступних локацій.

Полігон має ставати місцем для залишку, а не головною моделлю поводження з відходами.

Морфологічний аналіз побутових відходів показує просту річ: система міста починається не на полігоні, а у нашому дворі й у наших рішеннях — що виробляємо, що купуємо та що викидаємо. Ми в ГО «Запоріжжя без сміття» робимо те, без чого зміни неможливі: збираємо дані, перекладаємо їх у зрозумілі висновки, відстоюємо рішення, які реально зменшують захоронення і зберігають ресурси. 

Підтримайте нас — поширюйте матеріали, долучайтеся до наших ініціатив, приходьте на події, ставайте волонтерами або партнерами. І головне — підписуйтеся на наші сторінки в соцмережах та слідкуйте за нашою діяльністю: попереду наступні сезони дослідження й конкретні кроки, які ми будемо просувати разом із громадою, бізнесом і містом.

ГО “Запоріжжя без сміття” реалізує цей проєкт за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в межах Проєкту «Імпульс: розширення можливостей громадянського суспільства для стійкості та відновлення України», що реалізовується завдяки фінансуванню Норвегії (Norad) та Швеції (Sida), у партнерстві з Фондом Східна Європа.

Скорочений звіт з осіннього сезону морфологічного аналізу побутових відходів у м.Запоріжжя можна переглянути за посиланням.

Повний звіт доступний за запитом на електронну адресу zerowastezp@gmail.com.