Через обстріли у Запоріжжі постійно утворюються відходи від руйнувань: бетон, цегла, метал, деревина, скло, пошкоджена техніка та інші матеріали, в тому числі небезпечні складники серед яких можуть бути азбестовмісні матеріали, хімічні речовини та інші компоненти, які потребують особливого поводження.

Місто вже має механізм реагування: пошкоджені об’єкти фіксують, території розчищають, а відходи вивозять. Проте чинна система переважно зосереджена на швидкій ліквідації наслідків, а не на подальшому сортуванні, повторному використанні та переробці матеріалів.

Команда ГО «Запоріжжя без сміття» проаналізувала, як у Запорізькій громаді обліковують, вивозять, зберігають та обробляють відходи від руйнувань. Результатом стала аналітична записка щодо методів управління відходами від руйнувань у Запорізькій міській територіальній громаді з рекомендаціями щодо розвитку системи.

Що показав наш аналіз?

Більшість відходів вивозять на полігон

За даними Запорізької міської ради, у 2022–2026 роках у місті утворилося 41,9 тис. тонн відходів від руйнувань. Понад 37,6 тис. тонн — більше 89% зафіксованого обсягу — вивезли на полігон ТПВ №1.

Системне сортування та переробка таких відходів поки не стали постійною практикою. У місті також немає сортувально-дробильного комплексу, який дозволив би обробляти значні обсяги бетону, цегли та інших матеріалів.

Реальний обсяг відходів може бути більшим

Частина уламків залишається на приватних територіях, потрапляє до контейнерів для побутових відходів або вивозиться мешканцями самостійно. Крім того, команда ГО не отримала документального підтвердження всіх наданих містом кількісних даних.

Тому офіційна статистика не обов’язково показує повний масштаб утворення відходів.

Частину матеріалів можна повертати в обіг

У Запоріжжі не проводили окремого дослідження морфологічного складу відходів від руйнувань. За орієнтовною оцінкою на основі загальноукраїнського дослідження, основну частину такого потоку становлять бетон і цегла.

Зараз повторне використання відбувається переважно неформально: мешканці самостійно забирають дошки, рами, метал чи інші придатні матеріали. Єдиного алгоритму для цього немає.

Небезпечні матеріали потребують окремого контролю

У відходах від руйнувань можуть міститися азбестовмісні матеріали, фарби, хімічні речовини, утеплювачі, пошкоджена техніка та інші небезпечні компоненти.

Спеціальних досліджень для їх виявлення в Запоріжжі не проводили, а власних підрозділів для такої ідентифікації місто не має.

Що ми пропонуємо?

ГО «Запоріжжя без сміття» рекомендує перейти від моделі «прибрати й вивезти» до повного управління матеріалами.

Для цього варто:

• включити окремий блок про відходи від руйнувань до місцевого плану управління відходами;

• запровадити первинне сортування ще на місцях утворення;

• окремо виявляти та безпечно вилучати небезпечні компоненти;

• передбачити фінансування не лише на вивезення, а й на сортування, дослідження та обладнання для дроблення;

• запускати пілотні проєкти з повторного використання матеріалів;

• покращити облік і досліджувати фактичний склад відходів у Запоріжжі;

• підготувати просту інструкцію для мешканців: куди звертатися, що можна використовувати повторно і що не можна змішувати.

Для прифронтового Запоріжжя швидке розчищення територій залишається критично важливим. Але паралельно місту потрібна система, яка дозволить не втрачати придатні матеріали, контролювати небезпечні складники та зменшувати обсяг відходів, що потрапляють на полігон.

Аналітичну записку створено командою ГО «Запоріжжя без сміття» в межах проєкту «Визначення морфологічного складу побутових відходів у Запорізькій міській територіальній громаді станом на 2025–2026 рік» у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida). Зміст матеріалу не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження», Фонду Східна Європа, Уряду Норвегії та Уряду Швеції.